->[taciturn] [2157]
(16.12.12/14:53)
Дикі, рікі-тікі, тікі дивні мої танці, Дикі, рікі-тікі, тікі дивні мої танці. Різноманітні мої кольори. День і ніч, ніч і день в банці, Як риби проводимо ми. Хто я? Я ніхто! Я той, хто живе в собі. Рапа-дапа дай ти не зволікай, Можливо я вже в тобі. Атомні ракети і взрив пакети, Відро з вчорашнім днем. Тобі сумно? То може тобі показати чим ти насправді є? Божевілля, свавілля, наркоманія - Розваги сьогоднішнього дня. Де плюс, де мінус, важко зрозуміти. Де людина, а де свиня. Візьми ніж і відріж ...[Дальше]
[0w38u9g8e4.jpg S:6.256Kb D:3]

---

->Ronika [42113]
(16.12.12/20:58)
Шум дождя по мостовой, тает вечер над Москвой. Ты в ночи безбрежной, и в метели снежной засыпает город твой. Где-то в сказочной дали, мы с тобой любовь нашли. Там, где море счастья, где сердца на части, на другом конце Земли!

---

->Ronika [42113]
(16.12.12/20:59)
Между нами города, часовые пояса. Телефонные звонки и короткие гудки, и чужие голоса. Между нами - города, скоростные поезда. Параллельные миры и остывшие костры, и разлуки холода. -

---

->Ronika [42113]
(16.12.12/21:00)
Было море и прибой, Шёпот звёзд, и мы с тобой. Но сгорело лето, и исчезло где-то Лето, ставшее судьбой.

---

->Ronika [42113]
(16.12.12/21:01)
Между нами города, часовые пояса. Телефонные звонки и короткие гудки, и чужие голоса. Между нами - города, скоростные поезда. Параллельные миры и остывшие костры, и разлуки холода.

---

->Ronika [42113]
(16.12.12/21:03)
Между нами города... Часовые пояса... Между нами - города, скоростные поезда. Параллельные миры и остывшие костры, и разлуки холода.

---

->Ronika [42113]
(21.12.12/13:38)
Дым костра создает уют, Искры гаснут в тумане сами. Пять ребят о любви поют Чуть охрипшими голосами. Ты еще спишь, но ты так хороша, Боясь прервать твой сон прекрасный, Переступая и чуть дыша, Поправляю твое школьное платье. И приподняв одеяла край, Целую тёплые твои коленки. Лентяйка милая, скорей вставай, Смотри, какие вкусные на сливках пенки! Поэта Пушкина бронзовый бюст Украшают твои подвязки, И мне кажется с поэта уст Сейчас сорвётся улыбка ласки. Что мне делать теперь ...[Дальше]

---

->Идеал_Х [1364]
(23.12.12/15:54)
Гомоніла Україна, довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла - червоніла... Текла, текла та й висохла, Степи зеленіють, Діди лежать, А над ними кургани синіють... Та що з того, що високі? Ніхто їх не знає, Ніхто щиро не заплаче, Ніхто не згадає. Тільки вітер тихесенько Повіє над ними, Тільки роси ранесенько Сльозами дрібними їх умиють. Зійде сонце, осушить, пригріє. А онуки? Їм байдуже, Жидам гречку сіють... Багато їх, а хто скаже Де Ґонти могила? Мученика святого Де похоронили? Де Залізняк ...[Дальше]